Гайворонська районна рада
Гайворонський район, Кіровоградська область

.

 

29 вересня, у приміщенні
Казавчинської загальноосвітньої школи
було багатолюдно.
На урочисту лінійку зібралися учні, батьки, педагоги, запрошені, щоб вшанувати пам’ять учасника АТО, випускника школи

Ігоря Анатолійовича
ГРІШИНА 

і відкрити меморіальну дошку
загиблому бійцю.

 

...Ігор Анатолійович Грішин народився 29 вересня 1969 року в селі Казавчин. Працював в місцевому господарстві і разом із батьками вів особисте селянське господарство. Односельчани знали Ігоря і поважали за його доброзичливість та готовність допомогти землякам.

 

А коли у серпні отримав повістку з райвійськкомату без вагань погодився стати на захист своєї країни, щоб звуки пострілів не докотились до рідної домівки, щоб донька, мати і батько жили під мирним небом.

 

 

Загинув 4 лютого 2016 р. о 21 годині
під час виконання службових обов’язків,
ов’язаних з військовою службою у зоні
проведення АТО на сході України.

Сільський голова С.М. Манзюк, голова районної ради Д.М. Грабовий, депутат районної ради, голова фермерського господарства “Людмила” В.Г. Пустовойт, вчителька Л.Я. Коваль відзначили, що Україна  щодня у жорстокій боротьбі втрачає своїх синів. Кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій  пам’яті, ніби  лебеді у небесах, вдячність за їх подвиг житиме у наших серцях.

 

 

 

Ігор щодня  зустрічатиме і проводжатиме погляди учнів, вчителів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній Україні. Вшанування його пам’яті — це не просто наш святий обов’язок, це шана і гордість за  нашого героя.

 

 

 

Працівник райвійськкомату О.П. Лупол вручив батькам бійця відзнаку Кіровоградської області “За мужність і відвагу” (посмертно). А також передав матері Ганні Степанівні та батьку Анатолію Савовичу  Подяку райвійськкомату   за те, що плекали і виростили справжнього героя України, за те, що навчили його любові до людей і відданості Батьківщині.

 

 

Право відкрити меморіальну дошку Гришину Ігорю Анатолійовичу надається його доньці Владиславі.

Звучить пісня “Лине кача”.

Ігор обіцяв батькам обов’язково повернутися. І святкував би цього дня 47-й день народження. Та доля розсудила інакше...

Звучить вірш.

 

 

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташиною вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає,
І рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину,
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. І люблю Україну —
Вона, як і ти, була в мене одна.

Хвилиною мовчання учасники зібрання вшанували пам’ять загиблого бійця.

Цього ж дня вони відвідали сільське кладовище, де поклали на могилу І. Грішина живі квіти.

« повернутися до списку новин